Пам’яті Віктора Івановича ТРОФИМОВА.

Rate this item
(1 Vote)

22 березня 2018 року йому могло б виповнитися 80 років…

Кожна епоха має своїх героїв, кумирів, легенд та улюбленців.

Спідвейна ера – не виняток.

І рівненський спідвей завжди гордився, гордиться і гордитиметься людиною, спортсменом, тренером, легендою світового значення, чотириразовим срібним призером (1966, 1971, 1972, 1975 рр.) та триразовим бронзовим призером (1967, 1969, 1973 рр.) командних чемпіонатів світу, дворазовим фіналістом особистих чемпіонатів світу (1972 р. – 9-е місце, 6 очок; 1975 р. – 8-е місце, 8 очок), чемпіоном СРСР в особистому заліку 1967 року та чемпіоном IV літньої Спартакіади народів СРСР в особистому заліку 1967 року, дворазовим бронзовим призером командного чемпіонату СРСР 1962 та 1966 рр. у складі команди „Радуга” (Ровно), дворазовим бронзовим призером особистого чемпіонату СРСР 1964 та 1969 рр., першим чемпіоном України в особистому заліку 1961 року, п’ятиразовим чемпіоном України в особистому заліку (1961, 1964, 1965, 1966, 1969 рр.), майстром спорту СРСР міжнародного класу, Віктором Івановичем ТРОФИМОВИМ!

Вже більше 4 років пройшло, як він пішов у вічність, але залишається у нашій пам’яті легендою – гонщиком, який боровся до кінця у кожному змаганні. Він сам себе зробив і став взірцем для майбутніх поколінь рівненських гонщиків, а також прикладом для свого сина Володимира Трофимова та внука Віктора Трофимова-молодшого.

Віктор Іванович Трофимов за свою довгу і тривалу спортивну кар’єру виступив у багатьох гонках різного рівня. На сьогоднішній день у реєстрі всіх змагань, де йому довелося виступати, і який я почав вести ще за його життя, значиться 452 гонки. Звичайно, що це не вся кількість його стартів, адже великий пласт інформації 60-70-х років поки що має значний період „білих плям”. Вони зникають, але ще дуже багато доведеться шукати. І я надіюся, що цей реєстр неодмінно збільшиться!

Наш чемпіон виступав на 108 треках у 105 містах 14 країн Європи. На ровенському/рівненському мототреках він стартував у 120 гонках (105 гонок провів на старому ровенському мототреку та 15 – на новому).

Віктор Іванович Трофимов, як мінімум, двічі встановлював рекорди на старому ровенському мототреку: – 23 травня 1965 року у фіналі особистого чемпіонату України він покращив на 1 сек. попередній рекорд уфимця Юрія Чекранова (79.0 сек.), що протримався трохи менше року – 78.0 сек. Через два роки у міжнародній товариській зустрічі Україна – Чехословаччина (особиста), що пройшла 31 травня 1967 року, Віктор Трофимов повторив цей рекорд, ставши переможцем змагань;

– дата невідома, як і гонка поки ще невідома – він покращив свій вищезгадуваний рекорд треку – 77.4 сек.

В активі Віктора Івановича Трофимова 27 комплектів різної величини (я ще раз повторюю, що ця кількість, як і інша названа тут інформація не є остаточною, вона може і буде змінюватися лишу у бік зростання).

Перший комплект він здобув 25 вересня 1960 року на ровенському мототреку під час товариської зустрічі „Осінній приз” з участю гонщиків Ровно, Майкопа та Києва (особисто-командна, другий день), вигравши її з результатом 12 очок. Заключним значиться комплект Віктора Трофимова, котрий він завоював у гонці ветеранів 20 вересня 1992 року, що відбулася на рівненському мототреку в рамках матчів „Великий Приз ветеранів спідвею”. Тут перемога була з сумою 15 пунктів.

Серед цих комплектів хочу виділити два 15-очкових, здобутих на треках Польщі у 1964 році. У жовтні того року збірна СРСР провела перше турне у цій країні, якщо не рахувати візит до Польщі трирічної давнини, коли офіційно відбулися командні зустрічі у 7 містах між збірними Польського Мотосоюзу – PZMot, та Центрального Автомотоклубу – ЦАМК.

Всього у жовтні 1964 року відбулося 4 тест-матчі Польща – СРСР, які пройшли у Вроцлаві, Гнєзно, Гожуві Вєлькопольскі та Кракові. Всі чотири зустрічі виграли господарі гаревих доріжок.

Нижче мова піде про дві заключні гонки, де лідером гостей був Віктор Іванович Трофимов. У Кракові його підтримав Борис Самородов, який також виграв всі свої заїзди, здобувши комплект – 15 очок. Проте в обох цих гонках особисті успіхи наших гонщиків не стали причиною успіху команди…

Отже,

11 жовтня 1964 року. Гожув Вєлькопольські.
Польща – СРСР 53:42.

Польща = 53:
№ 9 Хенрік Жито (1, 3, 2, 3, 3) = 12.
№ 10 Станіслав Ткоч (0, 2, 2*, –, 3) = 7 + 1.
№ 11 Анджей Погожельські (2, 2, Сх, Сх, 2*) = 6 + 1.
№ 12 Едмунд Мігось (1*, 0, 3, 2, 1) = 7 + 1.
№ 13 Броніслав Рогаль (2*, 2, 2, 2, 1) = 9 + 1.
№ 14 Єжи Падєвські (3, 0, –, 1, 3) = 7.
№ 15 Анджей Виглєнда (1*, Сх, 1*, 3) = 5 + 2.
№ 16 – без гонщика.

СРСР = 42:
№ 1 Володимир Коваленко (2*, 1, 1, 2, 2) = 8 + 1.
№ 2 Віктор Трофимов (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 3 Борис Самородов (3, 3, 3, Сх, 2) = 11.
№ 4 Фаріт Шайнуров (0, 1, 0, 0, 0) = 1.
№ 5 Сергій Лятосінський (1, 0, 1, 1, 0) = 3.
№ 6 Валентин Моїсєєв (0, 1, 2, 1, 0) = 4.
№ 7 Костянтин Кришталь (0, Сх) = 0.
№ 8 Віктор Кузнєцов – Н/С.

Позаїздно:
1. Трофимов, Коваленко*, Жито, Ткоч. 1:5 (1:5).
2. Самородов, Погожельські, Мігось*, Шайнуров. 3:3 (4:8).
3. Падєвські, Рогаль*, Лятосінський, Моїсєєв. 5:1 (9:9).
4. Трофимов, Ткоч, Виглєнда*, Кришталь. 3:3 (12:12).
5. Самородов, Рогаль, Шайнуров, Падєвські. 2:4 (14:16).
6. Трофимов, Погожельські, Коваленко, Мігось. 2:4 (16:20).
7. Жито, Ткоч*, Моїсєєв, Лятосінський. 5:1 (21:21).
8. Трофимов, Рогаль, Коваленко, Виглєнда (Сх) (замість Падєвські). 2:4 (23:25).
9. Мігось, Моїсєєв, Лятосінський, Погожельські (Сх). 3:3 (26:28).
10. Самородов, Жито, Виглєнда* (замість Ткоча), Шайнуров. 3:3 (29:31).
11. Жито, Коваленко, Падєвські, Шайнуров. 4:2 (33:33).
12. Трофимов, Рогаль, Лятосінський, Погожельські (Сх). 2:4 (35:37).
13. Падєвські, Мігось, Самородов (Сх), Кришталь (Сх). 5:0 (40:37).
14. Виглєнда, Погожельські*, Моїсєєв, Шайнуров. 5:1 (45:38).
15. Жито, Самородов, Мігось, Лятосінський. 4:2 (49:40).
16. Ткоч, Коваленко, Рогаль, Моїсєєв. 4:2 (53:42).

15 жовтня 1964 року. Краків.
Польща – СРСР 55:41.

Польща = 55:
№ 9 Анджей Виглєнда (1*, 3, 1*, 2, –) = 7 + 2.
№ 10 Антоні Ворина (2, 3, 2*, 2, 2) = 11 + 1.
№ 11 Збігнєв Подлєцькі (2, 1*, 3, 3, 3) = 12 + 1.
№ 12 Хенрік Жито (1*, 2, 2*, Сх, 2) = 7 + 2.
№ 13 Ян Муха (3, 2, 2, 2*, 1*) = 10 + 2.
№ 14 Єжи Тжешковські (1, 0, 1*, 1*, 1) = 4 + 2.
№ 15 Станіслав Рураж (2*, 2*) = 4 + 2.
№ 16 Богдан Ярошевіч (П) = 0.

СРСР = 41:
№ 1 Борис Самородов (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 2 Фаріт Шайнуров (0, 0, 0, Сх, 0) = 0.
№ 3 Сергій Лятосінський (0, 1, 0, –, –) = 1.
№ 4 Володимир Коваленко (–, –, –, –, Н/С) = 0.
№ 5 Валентин Моїсєєв (2, 1, 1, 1, 1) = 6.
№ 6 Анатолій Грузінцев (0, 0, –, 1, 0) = 1.
№ 7 Костянтин Кришталь (1, 0, 0, 2*) = 3 + 1.
№ 8 Віктор Трофимов (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

Позаїздно:
1. Самородов, Ворина, Виглєнда*, Шайнуров. 3:3 (3:3).
2. Трофимов (замість Коваленка), Подлєцькі, Жито*, Лятосінський. 3:3 (6:6).
3. Муха, Моїсєєв, Тжешковські, Грузінцев. 4:2 (10:8).
4. Ворина, Рураж*, Кришталь, Шайнуров. 5:1 (15:9).
5. Трофимов (замість Коваленка), Муха, Лятосінський, Тжешковські. 2:4 (17:13).
6. Самородов, Жито, Подлєцькі*, Шайнуров. 3:3 (20:16).
7. Виглєнда, Ворина*, Моїсєєв, Грузінцев. 5:1 (25:17).
8. Самородов, Муха, Тжешковські*, Шайнуров. 3:3 (28:20).
9. Подлєцькі, Жито*, Моїсєєв, Кришталь (замість Грузінцева). 5:1 (33:21).
10. Трофимов (замість Коваленка), Ворина, Виглєнда*, Лятосінський. 3:3 (36:24).
11. Самородов, Виглєнда, Тжешковські*, Кришталь (замість Коваленка). 3:3 (39:27).
12. Подлєцькі, Муха*, Моїсєєв, Шайнуров (Сх). 5:1 (44:28).
13. Трофимов (замість Лятосінського), Кришталь*, Тжешковські, Жито (Сх). 1:5 (45:33).
14. Подлєцькі, Рураж*, Грузінцев, Коваленко (Н/С). 5:1 (50:34).
15. Трофимов (замість Лятосінського), Жито, Моїсєєв, Ярошевіч (замість Виглєнди). 2:4 (52:38).
16. Самородов, Ворина, Муха*, Грузінцев. 3:3 (55:41).

Живемо, бо пам’ятаємо…

Ігор Соколовський

Read 163 times